- отупіння
- —————————————————————————————отупі́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
отупіння
Смотреть что такое "отупіння" в других словарях:
отупіння — я, с. Стан за знач. отупіти … Український тлумачний словник
отупілий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник
забитий — у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), заморочений, отупілий, сліпий, затурканий; загнаний, заляканий (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким / чим н.) … Словник синонімів української мови
забивати — а/ю, а/єш, недок., заби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех. Б ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що небудь; вбивати. || Ударами, різкими поштовхами вганяти, заганяти куди небудь. 2) перех. Прибиваючи дошки, щити і т. ін., закривати… … Український тлумачний словник
забитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1 6). •• Заби/те мі/сце мед. закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням, асептичним… … Український тлумачний словник
забитість — тості, ж. Стан пригнобленості, отупіння, затурканості, заляканості … Український тлумачний словник
загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… … Український тлумачний словник
затовкувати — ую, уєш, недок., затовкти/, вчу/, вче/ш, док., перех., розм. 1) Додавати до страви що небудь товчене (зазвичай сало) для поліпшення її смаку. 2) рідко. Топчучи, вибивати, знищувати що небудь; затоптувати. || Топчучи, збивати. 3) тільки док. Часто … Український тлумачний словник
затуплюватися — ююся, юєшся і затупля/тися, я/юся, я/єшся, недок., затупи/тися, уплю/ся, у/пишся; мн. зату/пляться; док. 1) тільки 3 ос. Ставати тупим. 2) перен. Доходити до стану отупіння, втрачаючи розумову або чуттєву сприйнятливість; тупішати. 3) тільки… … Український тлумачний словник
затуркувати — ую, уєш, недок., зату/ркати, аю, аєш, док., перех., розм. Заморочувати чимось кого небудь, доводячи до отупіння. Затуркати голову … Український тлумачний словник
